Шляхи формування ключових компетентностей при викладанні природничих наук

1. Спілкування державною мовою.

Основний напрям роботи - це збагачення мовного запасу учнів, через вивчення нових термінів і понять. Вони повинні вміти правильно їх тлумачити, вільно використовувати у своїх відповідях і у повсякденному житті. У цьому їм допоможуть збірники термінів і понять

2. Спілкування іноземними мовами. 

3. Математична грамотність.

Мовою математики про природу. Математика хоч і віддалено, але наука про природу... Недаремно "Геометрія" - грецьке слово, що означає "земле вимір" і якщо дивитись навколо, то можна побачити багато фігур, чисел і закономірностей. Прикладне значення у розумінні  єдності цих дисциплін мають задачі

4. Компетентності в природничих науках і технологіях. 

Реалізація інтегрованого курсу з природознавства більшою мірою, ніж вузькопредметне викладання знань про природу, відповідає соціальному замовленню і потребам особистості – формуванню цілісності свідомості учнів, зміцненню їхнього психічного й тілесного здоров’я, життєствердного національного образу світу й життєствердної моделі світу суспільства, природи і відповідно високих рівнів інтелекту. Таким чином, розроблення навчально-методичного забезпечення інтегрованого курсу з природознавства, впровадження його в практику освіти перспективні та необхідні для суспільства. Одним з найпоширеніших інноваційних засобів навчання є електронний посібник. Він забезпечують високий рівень наочності, ілюстративності і високу інтерактивність, забезпечувати нові форми структурованого подання інформації і знань. 

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

Невід'ємною частиною  викладання предмету є формування інформаційно-цифрової  компетентності учнів,  які  дозволяють розробити  специфічні  траєкторії  навчання,  а  саме  такі  вміння:  знаходити необхідну  інформацію,  схеми  та  таблиці;  систематизувати  й узагальнювати  отриману  інформацію; конструювати інформаційні бази з різних джерел, спираючись на вміння збирати та оцінювати факти та судження  –  з позиції  достовірності, точності, достатності та аналізувати отриману інформацію; поповнювати  індивідуальні  знання,  вміння  та навички  з  доступних  джерел;  працювати  з інформацією індивідуально; співпрацювати з іншими учнями під час  роботи  із  запропонованими  ІКТ; використовувати результати самостійного пошуку, аналізу і оцінки інформації для прийняття власних рішень;  створювати власні  джерела інформації, використовуючи сучасні технології.  Отже, формування інформаційно-комунікаційної компетентності в учнів проводиться за наступними напрямками:
Перший напрямок – використання електронних навчальних підручників (Див. стр. "Природничі науки" розділ електронні підручники).
Другий – демонстрація процесів.Третій напрям -  - комп'ютерні тести як форма фронтальної та індивідуальної перевірки знань і умінь учнів.
Четвертий напрям – використання редакторів Microsoft Excel і Word.
П'ятий напрям – використання програм для презентацій.
Шостий - Інтернет.
Восьмий напрям - формування інформаційно-комунікаційної компетенції через метод проектів.
Саме формуванню цих компетентностей присвячена моя методична розробка на тему: "Використання ІКТ на уроках географії"

6. Уміння навчатися впродовж життя.

Розвиваю дану компетентність через формування інтересу до предмета; проводжу систематичну індивідуальну роботу з обдарованими учнями, залучаю їх до складання ребусів, віршів, прогнозування явищ в географічній оболонці,  до підготовки і проведення предметних тижнів,конкурсів. Обов’язково заохочую творчу діяльність.  Підтримую в учнів прагнення до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів, повідомлень; розвиваю уміння працювати з текстом, схемами, графіками; складати структурно – логічні схеми,«шпаргалки», таблиці.

7. Соціальні і громадянські компетентності.

Формування соціальної компетентності на уроках природничих наук передбачає як формування достатнього рівня умінь будувати партнерські стосунки, здатності до кооперації на рівноправній основі, так і формуванню певного багажу знань, навичок, необхідних для успішної взаємодії із соціальним середовищем, для самопочуття та самореалізації особистості в соціумі. Саме впровадження "Педагогіки партнерства" є одним із факторів ефективної взаємодії усіх учасників навчального процесу. Дієвими формами партнерських взаємин на уроці є дискусії, уроки-подорожі,ділові ігри, круглі столи тощо.

8. Підприємливість. 

Формуванню цієї компетенції мені допомагають педагогічні прийоми з підприємницьким тлом.

Їх можна згрупувати залежно від бажаного ефекту:

- методи спрямовані на вміння критично мислити, умовиводи, аналізи, оцінювання і узагальнення фактів (наприклад: мозковий штурм, SWOTаналіз, проблемні питання тощо);(Див. стр. "З досвіду роботи" презентація "Розвиток критичного мислення")

- методи, що сприяють формуванню відповідальності, проведенню і оцінювання вибору, а також прийняттю рішень (наприклад: "дерево прийняття рішень","шість капелюхів", дибати, дискусія на бали тощо);

- методи, що розвивають уяву, а також створюють нагоду до дії (наприклад: моделювання, рольова гра, метод "Гроно", "Асоціативний кущ" тощо);

- методи, які добре відомі і часто застосовуються, - лекція з презентацією, робота в малих групах, зупинки із завданнями, а також проект.

9. Загальнокультурна грамотність.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.

У наш час особливо актуальною стає проблема екологічної освіти.Формування екологічної культури життєва потреба сучасного, а тим паче, майбутнього людства. А тому значну увагу при викладанні природничих наук приділяю закладанню екологічної культури та грамотності. В учнів намагаюсь сформувати дбайливе ставлення до природи, навчити їх відчувати себе частиною природи, співпрацювати з нею. При цьому застосовую класно-урочну форму, екскурсії,позакласні заходи.